| 8 Real Vicereame della Nu ... > Storia > Difference |
| Data revisione | 2015-03-06 02:55 (older) | 2024-04-01 22:58 (newer) |
| Postato da | ||
| Revision status | Verificata | Verificata |
-300-150-fP7BwcI0InEAAAEoDHP7lKXR.jpg)
|
|
|
| Denominazione | 8 Real | 8 Real |
| Stato | Vicereame della Nuova Spagna (1519 - 1821) | Vicereame della Nuova Spagna (1519 - 1821) |
| Periodo | 1800-1805 | 1800-1805 |
| Metallo | Argento | Argento |
| Persona | Carlo IV di Spagna (1748-1819) | Carlo IV di Spagna (1748-1819) |
| Categorie | ||
| Codice sul catalogo | KM 109 | |
Descrizione -
English
|
1807, Mexico, Charles IV. Colonial Silver 8 Reales Coin. Spanish Bust Dollar! Mint Year: 1807 Obverse: Laureate, draped, and cuirassed profile bust of Charles IV with roman armor right. Reverse: Crowned Spanish* arms between the Pillars of Hercules adorned with PLVS VLTRA motto. *Details on the Spanish Arms: arms of Castile and León, with Granada in base and an inescutcheon of Anjou. The Spanish dollar (also known as the piece of eight, the real de a ocho, or the eight real coin) is a silver coin, worth eight reales, that was minted in the Spanish Empire after a Spanish currency reform of 1497. It was legal tender in the United States until an Act of the United States Congress discontinued the practice in 1857. Through widespread use in Europe, the Americas and the Far East, it became the first world currency by the late 18th century. Many existing currencies, such as the Canadian dollar, United States dollar and the Chinese yuan, as well as currencies in Latin America and the Philippines peso were initially based on the Spanish dollar and other 8 reales coins.
Charles IV (November 11, 1748 - January 20, 1819) was King of Spain from December 14, 1788 until his abdication on March 19, 1808. Charles was the second son of Charles III and his wife Maria Amalia of Saxony. He was born at Portici, while his father was king of the Two Sicilies. His elder brother Don Felipe was passed over for the two thrones as mentally retarded and epileptic. Charles had inherited a great frame and immense physical strength from the Saxon line of his mother, granddaughter of August the Strong. When young he was fond of wrestling with the strongest countrymen he could find. He was considered by many to be intellectually sluggish and quite credulous. In 1788, Charles III died and Charles IV succeeded to the throne. Even though he had a profound belief in the sanctity of his office and kept up the appearance of an absolute, powerful monarch, he never took more than a passive part in the direction of his own government, occupying himself with hunting. The affairs of government he left to his wife and his prime minister. In 1793, Maria Louis finally succeeded in ousting the Count of Floridablanca from office and had him replaced with Pedro Pablo Abarca de Bolea, Count of Aranda, the chief of the Aragonese party. However, in the wake of the war against Republican France, the liberal-leaning Count of Aranda was replaced by Manuel de Godoy, a favourite of the Queen and allegedly her lover, who would henceforth enjoy the lasting favour of the King. Godoy continued Aranda's policy of neutrality towards France but after Spain protested against the execution of the deposed king in 1793, France declared war on Spain and in 1795 forced Godoy to conclude an alliance and declared war on Great Britain. In 1803, after smallpox had affected his daughter MarÃa LuÃsa, the king commissioned his doctor Francisco Javier de Balmis to bring the vaccine to the Spanish colonies on state expenses. Spain remained an ally of France and supported the Continental Blockade until the the British naval victory at Trafalgar. However, After Napoleon's victory over Prussia in 1807, Godoy again steared Spain back onto the French side. This switching back and forth devalued Charles' position as a trustworthy ally while the return to the French alliance increased Godoy's unpopularity and strenghtened partido fernandista, the supporters of Crown Prince Ferdinand, who favored a close relationship with Great Britain. When King Charles was told that his son Ferdinand was appealing to Napoleon against Godoy, he took the side of the minister. When the populace rose at Aranjuez in 1808 he abdicated on March 19, in favour of his son, to save the minister who had been taken prisoner. Ferdinand took the throne as Ferdinand VII, but was distrusted by Napoleon who had 100,000 soldiers in Spain by that time. Charles IV found refuge in France, and became a prisoner of Napoleon: the latter, posing as arbiter, summoned both Charles IV and his son to Bayonne in April and coaxed Charles (who found a difficult time restraining himself from assaulting his son) to retract his earlier abdication and abdicate, on May 5, 1808, in favour of Napoleon. |
Mexico, Charles IV. Colonial Silver 8 Reales Coin. Spanish Bust Dollar! Denomination: 8 Reales Obverse: Laureate, draped, and cuirassed profile bust of Charles IV with roman armor right. Reverse: Crowned Spanish* arms between the Pillars of Hercules adorned with PLVS VLTRA motto. *Details on the Spanish Arms: arms of Castile and León, with Granada in base and an inescutcheon of Anjou. The Spanish dollar (also known as the piece of eight, the real de a ocho, or the eight real coin) is a silver coin, worth eight reales, that was minted in the Spanish Empire after a Spanish currency reform of 1497. It was legal tender in the United States until an Act of the United States Congress discontinued the practice in 1857. Through widespread use in Europe, the Americas and the Far East, it became the first world currency by the late 18th century. Many existing currencies, such as the Canadian dollar, United States dollar and the Chinese yuan, as well as currencies in Latin America and the Philippines peso were initially based on the Spanish dollar and other 8 reales coins.
Charles IV (November 11, 1748 - January 20, 1819) was King of Spain from December 14, 1788 until his abdication on March 19, 1808. Charles was the second son of Charles III and his wife Maria Amalia of Saxony. He was born at Portici, while his father was king of the Two Sicilies. His elder brother Don Felipe was passed over for the two thrones as mentally retarded and epileptic. Charles had inherited a great frame and immense physical strength from the Saxon line of his mother, granddaughter of August the Strong. When young he was fond of wrestling with the strongest countrymen he could find. He was considered by many to be intellectually sluggish and quite credulous. In 1788, Charles III died and Charles IV succeeded to the throne. Even though he had a profound belief in the sanctity of his office and kept up the appearance of an absolute, powerful monarch, he never took more than a passive part in the direction of his own government, occupying himself with hunting. The affairs of government he left to his wife and his prime minister. In 1793, Maria Louis finally succeeded in ousting the Count of Floridablanca from office and had him replaced with Pedro Pablo Abarca de Bolea, Count of Aranda, the chief of the Aragonese party. However, in the wake of the war against Republican France, the liberal-leaning Count of Aranda was replaced by Manuel de Godoy, a favourite of the Queen and allegedly her lover, who would henceforth enjoy the lasting favour of the King. Godoy continued Aranda's policy of neutrality towards France but after Spain protested against the execution of the deposed king in 1793, France declared war on Spain and in 1795 forced Godoy to conclude an alliance and declared war on Great Britain. In 1803, after smallpox had affected his daughter MarÃa LuÃsa, the king commissioned his doctor Francisco Javier de Balmis to bring the vaccine to the Spanish colonies on state expenses. Spain remained an ally of France and supported the Continental Blockade until the the British naval victory at Trafalgar. However, After Napoleon's victory over Prussia in 1807, Godoy again steared Spain back onto the French side. This switching back and forth devalued Charles' position as a trustworthy ally while the return to the French alliance increased Godoy's unpopularity and strenghtened partido fernandista, the supporters of Crown Prince Ferdinand, who favored a close relationship with Great Britain. When King Charles was told that his son Ferdinand was appealing to Napoleon against Godoy, he took the side of the minister. When the populace rose at Aranjuez in 1808 he abdicated on March 19, in favour of his son, to save the minister who had been taken prisoner. Ferdinand took the throne as Ferdinand VII, but was distrusted by Napoleon who had 100,000 soldiers in Spain by that time. Charles IV found refuge in France, and became a prisoner of Napoleon: the latter, posing as arbiter, summoned both Charles IV and his son to Bayonne in April and coaxed Charles (who found a difficult time restraining himself from assaulting his son) to retract his earlier abdication and abdicate, on May 5, 1808, in favour of Napoleon. |
Descrizione -
Deutsch
|
Mexiko, Karl IV. Koloniale Silbermünze im Wert von 8 Reales. Spanischer Büstendollar! Diese Währung war bis 1857 in den USA gesetzliches Zahlungsmittel! Nennwert: 8 Reales Münzstätte: Mexiko (Mo) Referenz: 1807-MoTH, KM-109. Prüfer: Tomas Butron Miranda & Henrique Buenaventura Azorin (TH) Gewicht: 26,86 g Durchmesser: 40 mm Material: Silber Vorderseite: Bekrönte, drapierte und gepanzerte Profilbüste Karls IV. mit römischer Rüstung rechts. Lateinische Legende: CAROLUS. III. DEI . GRATIA. 1807 Übersetzung: „Karl III. durch die Gnade Gottes, 1807“ Rückseite: Gekröntes spanisches* Wappen zwischen den Säulen des Herkules, verziert mit dem Motto PLVS VLTRA. Legende: .HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[Mexiko-Monogramm].8R [EALES] TH[Name des Prüfers] Übersetzung: „König von Spanien und Indien, Mexiko [Mint], 8 Reales“ . *Details zum spanischen Wappen: Wappen von Kastilien und León, mit Granada als Basis und einem Wappenschild von Anjou. Der spanische Dollar (auch Achterstück, Real de a ocho oder Acht-Real-Münze genannt) ist eine Silbermünze im Wert von acht Reales, die im spanischen Reich nach einer spanischen Währungsreform im Jahr 1497 geprägt wurde gesetzliches Zahlungsmittel in den Vereinigten Staaten, bis ein Gesetz des US-Kongresses diese Praxis im Jahr 1857 einstellte. Durch die weit verbreitete Verwendung in Europa, Amerika und Fernost wurde es im späten 18. Jahrhundert zur ersten Weltwährung. Viele bestehende Währungen wie der kanadische Dollar, der US-Dollar und der chinesische Yuan sowie Währungen in Lateinamerika und der philippinische Peso basierten ursprünglich auf dem spanischen Dollar und anderen 8-Real-Münzen. Karl IV. (11. November 1748 – 20. Januar 1819) war vom 14. Dezember 1788 bis zu seiner Abdankung am 19. März 1808 König von Spanien. Karl war der zweite Sohn Karls III. und seiner Frau Maria Amalia von Sachsen. Er wurde in Portici geboren, als sein Vater König beider Sizilien war. Sein älterer Bruder Don Felipe wurde als geistig zurückgeblieben und epileptisch übergangen. Karl hatte von der sächsischen Linie seiner Mutter, der Enkelin Augusts des Starken, einen großartigen Körperbau und eine enorme körperliche Stärke geerbt. Als junger Mann liebte er es, mit den stärksten Landsleuten zu ringen, die er finden konnte. Viele hielten ihn für geistig träge und recht leichtgläubig. Im Jahr 1788 starb Karl III. und Karl IV. bestieg den Thron. Obwohl er fest an die Heiligkeit seines Amtes glaubte und den Anschein eines absoluten, mächtigen Monarchen wahrte, beteiligte er sich nie mehr als passiv an der Leitung seiner eigenen Regierung und beschäftigte sich mit der Jagd. Die Regierungsgeschäfte überließ er seiner Frau und seinem Premierminister. Im Jahr 1793 gelang es Maria Louis schließlich, den Grafen von Floridablanca aus dem Amt zu verdrängen und ihn durch Pedro Pablo Abarca de Bolea, Graf von Aranda, den Chef der aragonesischen Partei, zu ersetzen. Doch im Zuge des Krieges gegen das republikanische Frankreich wurde der liberal eingestellte Graf von Aranda durch Manuel de Godoy ersetzt, einen Günstling der Königin und angeblichen Geliebten, der fortan die dauerhafte Gunst des Königs genießen würde. Godoy setzte Arandas Neutralitätspolitik gegenüber Frankreich fort, doch nachdem Spanien 1793 gegen die Hinrichtung des abgesetzten Königs protestierte, erklärte Frankreich Spanien den Krieg und zwang Godoy 1795 zum Abschluss eines Bündnisses und erklärte Großbritannien den Krieg. Im Jahr 1803, nachdem seine Tochter María Luía von den Pocken befallen war, beauftragte der König seinen Arzt Francisco Javier de Balmis, den Impfstoff auf Staatskosten in die spanischen Kolonien zu bringen. Spanien blieb ein Verbündeter Frankreichs und unterstützte die Kontinentalblockade bis zum britischen Seesieg bei Trafalgar. Nach Napoleons Sieg über Preußen im Jahr 1807 lenkte Godoy Spanien jedoch erneut auf die französische Seite. Dieses Hin- und Herwechseln entwertete Karls Position als vertrauenswürdiger Verbündeter, während die Rückkehr zum französischen Bündnis Godoys Unbeliebtheit steigerte und die Partido Fernandista, die Anhänger von Kronprinz Ferdinand, stärkte, die eine enge Beziehung zu Großbritannien befürworteten. Als König Charles erfuhr, dass sein Sohn Ferdinand gegen Godoy bei Napoleon Berufung einlegte, stellte er sich auf die Seite des Ministers. Als sich die Bevölkerung 1808 in Aranjuez erhob, dankte er am 19. März zugunsten seines Sohnes ab, um den gefangenen Minister zu retten. Ferdinand bestieg als Ferdinand VII. den Thron, wurde jedoch von Napoleon misstraut, der zu diesem Zeitpunkt 100.000 Soldaten in Spanien hatte. Karl IV. fand Zuflucht in Frankreich und geriet in Gefangenschaft Napoleons. Dieser berief, als Schiedsrichter auftretend, im April sowohl Karl IV. als auch seinen Sohn nach Bayonne und überredete Karl (dem es schwer fiel, sich davon abzuhalten, seinen Sohn anzugreifen), zum Rückzug seine frühere Abdankung und Abdankung am 5. Mai 1808 zugunsten Napoleons. |
|
Descrizione -
Русский
|
Мексика, Карл IV. Колониальная серебряная монета номиналом 8 реалов. Испанский бюст доллара! Эта валюта была законным платежным средством в США до 1857 года! Номинал: 8 реалов Место монетного двора: Мексика (Миссури) Артикул: 1807-MoTH, KM-109. Пробирщик: Томас Бутрон Миранда и Энрике Буэнавентура Азорин (TH) Вес: 26,86 г Диаметр: 40 мм Материал: серебро Аверс: Лауреатский, драпированный и кирасный профильный бюст Карла IV в римских доспехах вправо. Латинская легенда: КАРОЛ. III. ДЭИ. ГРАЦИЯ. 1807 г. Перевод: «Карл III по милости Божией, 1807 г.» Реверс: Испанский герб* с короной между Геркулесовыми столбами, украшенный девизом PLVS VLTRA. Легенда: .HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[Мексиканская монограмма].8R [EALES] TH[Имя пробирщика] Перевод: «Король Испании и Индии, Мексика [монетный двор], 8 реалов» . * Подробная информация об испанском гербе: герб Кастилии и Леона с Гранадой в основе и инескучеоном Анжу. Испанский доллар (также известный как восьмерка, реал де а очо или монета в восемь реалов) — серебряная монета достоинством в восемь реалов, отчеканенная в Испанской империи после испанской денежной реформы 1497 года. законное платежное средство в Соединенных Штатах до тех пор, пока Закон Конгресса Соединенных Штатов не прекратил эту практику в 1857 году. Благодаря широкому использованию в Европе, Америке и на Дальнем Востоке к концу 18 века она стала первой мировой валютой. Многие существующие валюты, такие как канадский доллар, доллар США и китайский юань, а также валюты Латинской Америки и филиппинского песо, изначально были основаны на испанском долларе и других монетах номиналом 8 реалов. Карл IV (11 ноября 1748 — 20 января 1819) был королем Испании с 14 декабря 1788 года до своего отречения 19 марта 1808 года. Карл был вторым сыном Карла III и его жены Марии Амалии Саксонской. Он родился в Портичи, когда его отец был королем Обеих Сицилий. Его старшего брата дона Фелипе не претендовали на два престола как умственно отсталого и эпилептика. Карл унаследовал великолепное телосложение и огромную физическую силу от саксонской линии своей матери, внучки Августа Сильного. В молодости он любил бороться с самыми сильными соотечественниками, которых только мог найти. Многие считали его умственно медлительным и довольно доверчивым. В 1788 году Карл III умер, и на престол взошел Карл IV. Хотя он глубоко верил в святость своей должности и сохранял видимость абсолютного, могущественного монарха, он никогда не принимал более чем пассивного участия в управлении своим собственным правительством, занимаясь охотой. Дела правительства он оставил своей жене и премьер-министру. В 1793 году Марии Луи наконец удалось отстранить графа Флоридабланки от должности и заменить его Педро Пабло Абарка де Болеа, графом Арандой, главой арагонской партии. Однако после войны против республиканской Франции либерально настроенного графа Аранды сменил Мануэль де Годуа, фаворит королевы и предположительно ее любовник, который отныне будет пользоваться прочной благосклонностью короля. Годой продолжил политику нейтралитета Аранды по отношению к Франции, но после того, как Испания протестовала против казни свергнутого короля в 1793 году, Франция объявила войну Испании, а в 1795 году вынудила Годоя заключить союз и объявила войну Великобритании. В 1803 году, после того как оспа поразила его дочь Марию Луизу, король поручил своему врачу Франсиско Хавьеру де Бальмису доставить вакцину в испанские колонии за государственные расходы. Испания оставалась союзником Франции и поддерживала континентальную блокаду до победы британцев на море при Трафальгаре. Однако после победы Наполеона над Пруссией в 1807 году Годой снова вернул Испанию на сторону Франции. Это переключение туда и обратно обесценило положение Карла как надежного союзника, в то время как возвращение к французскому союзу усилило непопулярность Годоя и усилило partidofernandista, сторонников наследного принца Фердинанда, которые выступали за тесные отношения с Великобританией. Когда королю Карлу сообщили, что его сын Фердинанд обращается к Наполеону против Годоя, он встал на сторону министра. Когда население Аранхуэса восстало в 1808 году, он 19 марта отрекся от престола в пользу своего сына, чтобы спасти министра, попавшего в плен. Фердинанд взошел на трон как Фердинанд VII, но ему не доверял Наполеон, у которого к тому времени в Испании было 100 000 солдат. Карл IV нашел убежище во Франции и стал пленником Наполеона: последний, выдавая себя за арбитра, в апреле вызвал Карла IV и его сына в Байонну и уговорил Карла (которому было трудно удержаться от нападения на сына) отказаться от его более раннее отречение и отречение 5 мая 1808 года в пользу Наполеона. |
|
Descrizione -
Українська
|
Мексика, Карл IV. Колоніальна срібна монета 8 реалів. Іспанський бюст-долар! Ця валюта була законним платіжним засобом у США до 1857 року! Номінал: 8 реалів Місце монетного двору: Мексика (Mo) Посилання: 1807-MoTH, KM-109. Аналізатор: Томас Бутрон Міранда та Енріке Буенавентура Азорін (TH) Вага: 26,86 г Діаметр: 40 мм Матеріал: Срібло Аверс: Лауреатське, драпіроване та кірасичне бюст Карла IV у профілі з римським обладунком праворуч. Латинська легенда: CAROLUS. IIII . DEI . ГРАЦІЯ . 1807 Переклад: «Карл III з Божої ласки, 1807» Реверс: короновані іспанські* герби між Геркулесовими стовпами, прикрашені девізом PLVS VLTRA. Легенда: .HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[мексиканська монограма].8R [EALES] TH[ім’я дослідника] Переклад: «Король Іспанії та Індії, Мексика [монетний двір], 8 реалів» . *Детальна інформація про іспанський герб: герб Кастилії та Леона з Гранадою в основі та гербом Анжу. Іспанський долар (також відомий як вісімка, real de a ocho або восьмиреальна монета) — це срібна монета вартістю вісім реалів, яку карбували в Іспанській імперії після іспанської валютної реформи 1497 року. Це було був законним платіжним засобом у Сполучених Штатах, доки Закон Конгресу США не припинив цю практику в 1857 році. Завдяки широкому використанню в Європі, Америці та на Далекому Сході він став першою світовою валютою наприкінці 18 століття. Багато існуючих валют, як-от канадський долар, долар США та китайський юань, а також валюти Латинської Америки та філіппінського песо спочатку базувалися на іспанському доларі та інших монетах номіналом 8 реалів. Карл IV (11 листопада 1748 — 20 січня 1819) — король Іспанії з 14 грудня 1788 року до свого зречення 19 березня 1808 року. Карл був другим сином Карла III і його дружини Марії Амалії Саксонської. Він народився в Портічі, коли його батько був королем обох Сицилій. Його старшого брата дона Феліпе не зайняли двома престолами як розумово відсталого та епілептика. Від саксонської лінії матері, онуки Августа Сильного, Карл успадкував чудову статуру і величезну фізичну силу. У молодості він любив боротися з найсильнішими земляками, яких тільки міг знайти. Багато хто вважав його інтелектуально млявим і досить довірливим. У 1788 році Карл III помер і Карл IV успадкував трон. Незважаючи на те, що він глибоко вірив у святість своєї посади та зберігав вигляд абсолютного, могутнього монарха, він ніколи не брав більш ніж пасивної участі в керуванні власним урядом, займаючись полюванням. Справи управління він залишив своїй дружині та прем'єр-міністру. У 1793 році Марії Людовику нарешті вдалося усунути графа Флорідабланки з посади та замінити його Педро Пабло Абарка де Болеа, графом Аранди, головою арагонської партії. Однак на хвилі війни проти республіканської Франції ліберально орієнтований граф Аранда був замінений Мануелем де Годой, фаворитом королеви та нібито її коханцем, який відтепер користуватиметься довготривалою прихильністю короля. Годой продовжував політику нейтралітету Аранди щодо Франції, але після того, як Іспанія протестувала проти страти скинутого короля в 1793 році, Франція оголосила війну Іспанії, а в 1795 році змусила Годоя укласти союз і оголосила війну Великобританії. У 1803 році, після того як віспа вразила його доньку Марію Луасу, король доручив своєму лікарю Франсіско Хав’єру де Бальмісу доставити вакцину в іспанські колонії за державні кошти. Іспанія залишалася союзником Франції та підтримувала континентальну блокаду до перемоги британського флоту під Трафальгаром. Однак після перемоги Наполеона над Пруссією в 1807 році Годой знову повернув Іспанію на бік Франції. Це перемикання туди й назад знецінило позицію Чарльза як надійного союзника, тоді як повернення до французького альянсу збільшило непопулярність Годоя та зміцнило partido fernandista, прихильників кронпринца Фердинанда, які виступали за тісні відносини з Великою Британією. Коли королю Карлу доповіли, що його син Фердинанд звертається до Наполеона проти Годоя, він став на бік міністра. Коли населення повстало в Аранхуесі в 1808 році, він зрікся престолу 19 березня на користь свого сина, щоб врятувати міністра, який був узятий у полон. Фердинанд зайняв престол як Фердинанд VII, але йому не довіряв Наполеон, який мав на той час 100 000 солдатів в Іспанії. Карл IV знайшов притулок у Франції та став полоненим Наполеона: останній, видаючи себе за арбітра, викликав і Карла IV, і його сина до Байонни у квітні та вмовив Карла (якому було важко стриматися від нападу на сина) відмовитися. його раннє зречення і зречення престолу 5 травня 1808 р. на користь Наполеона. |
|
Descrizione -
Italiano
|
Messico, Carlo IV. Moneta coloniale in argento da 8 Reales. Dollaro spagnolo busto! Questa valuta aveva corso legale negli Stati Uniti fino al 1857! Denominazione: 8 Reales Luogo di zecca: Messico (Mo) Riferimento: 1807-MoTH, KM-109. Saggiatore: Tomas Butron Miranda e Henrique Buenaventura Azorin (TH) Peso: 26,86 g Diametro: 40 mm Materiale: Argento Dritto: Busto di profilo laureato, drappeggiato e corazzato di Carlo IV con armatura romana a destra. Legenda latina: CAROLUS . IIII. DEI. GRAZIE. Traduzione del 1807: "Carlo IIII per grazia di Dio, 1807" Rovescio: stemma spagnolo* incoronato tra le colonne d'Ercole ornato dal motto PLVS VLTRA. Legenda: .HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[Mexico Monogram].8R [EALES] TH[Nome del saggiatore] Traduzione: "Re delle Spagne e delle Indie, Messico [Zecca], 8 reales" . *Dettagli sullo stemma spagnolo: stemma di Castiglia e León, con Granada alla base e scudetto d'Angiò. Il dollaro spagnolo (noto anche come pezzo da otto, real de a ocho o moneta da otto real) è una moneta d'argento, del valore di otto reales, coniata nell'impero spagnolo dopo una riforma valutaria spagnola del 1497. Era corso legale negli Stati Uniti fino a quando un atto del Congresso degli Stati Uniti ne interruppe la pratica nel 1857. Attraverso un uso diffuso in Europa, nelle Americhe e nell'Estremo Oriente, divenne la prima valuta mondiale entro la fine del XVIII secolo. Molte valute esistenti, come il dollaro canadese, il dollaro statunitense e lo yuan cinese, così come le valute dell'America Latina e il peso filippino, erano inizialmente basate sul dollaro spagnolo e su altre monete da 8 reales. Carlo IV (11 novembre 1748 - 20 gennaio 1819) fu re di Spagna dal 14 dicembre 1788 fino alla sua abdicazione il 19 marzo 1808. Carlo era il secondo figlio di Carlo III e di sua moglie Maria Amalia di Sassonia. Nacque a Portici, mentre suo padre era re delle Due Sicilie. Suo fratello maggiore Don Felipe fu ignorato per i due troni perché ritardato mentale ed epilettico. Carlo aveva ereditato una grande struttura e un'immensa forza fisica dalla linea sassone di sua madre, nipote di Augusto il Forte. Da giovane amava lottare con i connazionali più forti che riusciva a trovare. Era considerato da molti intellettualmente lento e piuttosto credulone. Nel 1788 morì Carlo III e salì al trono Carlo IV. Anche se credeva profondamente nella santità del suo ufficio e manteneva l'apparenza di un monarca assoluto e potente, non prese mai altro che una parte passiva nella direzione del proprio governo, occupandosi della caccia. Gli affari di governo li lasciò a sua moglie e al suo primo ministro. Nel 1793, Maria Luigi riuscì finalmente a spodestare il conte di Floridablanca dall'incarico e lo fece sostituire con Pedro Pablo Abarca de Bolea, conte di Aranda, capo del partito aragonese. Tuttavia, sulla scia della guerra contro la Francia repubblicana, il conte di Aranda, di tendenze liberali, fu sostituito da Manuel de Godoy, un favorito della regina e presumibilmente suo amante, che da quel momento in poi avrebbe goduto del favore duraturo del re. Godoy continuò la politica di neutralità di Aranda nei confronti della Francia ma dopo che la Spagna protestò contro l'esecuzione del re deposto nel 1793, la Francia dichiarò guerra alla Spagna e nel 1795 costrinse Godoy a concludere un'alleanza e dichiarare guerra alla Gran Bretagna. Nel 1803, dopo che il vaiolo aveva colpito sua figlia María Luísa, il re incaricò il suo medico Francisco Javier de Balmis di portare il vaccino nelle colonie spagnole a spese dello Stato. La Spagna rimase alleata della Francia e sostenne il blocco continentale fino alla vittoria navale britannica a Trafalgar. Tuttavia, dopo la vittoria di Napoleone sulla Prussia nel 1807, Godoy riportò la Spagna dalla parte francese. Questo passaggio avanti e indietro svalutò la posizione di Carlo come alleato degno di fiducia mentre il ritorno all'alleanza francese aumentò l'impopolarità di Godoy e rafforzò il partido fernandista, i sostenitori del principe ereditario Ferdinando, che favoriva uno stretto rapporto con la Gran Bretagna. Quando al re Carlo venne detto che suo figlio Ferdinando si stava appellando a Napoleone contro Godoy, si schierò dalla parte del ministro. Quando il popolo insorse ad Aranjuez nel 1808, abdicò il 19 marzo in favore del figlio, per salvare il ministro che era stato fatto prigioniero. Ferdinando salì al trono come Ferdinando VII, ma fu diffidato da Napoleone che a quel tempo aveva 100.000 soldati in Spagna. Carlo IV trovò rifugio in Francia e divenne prigioniero di Napoleone: quest'ultimo, fingendosi arbitro, convocò sia Carlo IV che suo figlio a Bayonne in aprile e convinse Carlo (che trovò difficile trattenersi dall'aggredire suo figlio) a ritrattare la sua precedente abdicazione e abdicazione, il 5 maggio 1808, a favore di Napoleone. |
|
Descrizione -
Français
|
Mexique, Charles IV. Pièce de 8 Reales en argent colonial. Dollar buste espagnol ! Cette monnaie avait cours légal aux USA jusqu’en 1857 ! Dénomination : 8 Reales Mint Lieu : Mexique (Mo) Référence : 1807-MoTH, KM-109. Testeur : Tomas Butron Miranda et Henrique Buenaventura Azorin (TH) Poids : 26,86 g Diamètre : 40 mm Matériau : Argent Avers : Buste de profil lauré, drapé et cuirassé de Charles IV avec armure romaine à droite. Légende latine : CAROLUS . III. DEI. GRATIE. Traduction de 1807 : « Charles IIII par la grâce de Dieu, 1807 » Revers : Armes espagnoles* couronnées entre les colonnes d'Hercule ornées de la devise PLVS VLTRA. Légende : .HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[Mexico Monogram].8R [EALES] TH[Assayer Name] Traduction : "Roi des Espagnes et des Indes, Mexique [Mint], 8 reales" . *Détails sur les armes espagnoles : armes de Castille et León, avec Grenade en base et un écusson d'Anjou. Le dollar espagnol (également connu sous le nom de pièce de huit, real de a ocho ou pièce de huit reals) est une pièce d'argent d'une valeur de huit reales qui a été frappée dans l'Empire espagnol après une réforme monétaire espagnole de 1497. ayant cours légal aux États-Unis jusqu'à ce qu'une loi du Congrès des États-Unis mette fin à cette pratique en 1857. Grâce à son utilisation généralisée en Europe, dans les Amériques et en Extrême-Orient, elle est devenue la première monnaie mondiale à la fin du XVIIIe siècle. De nombreuses monnaies existantes, telles que le dollar canadien, le dollar américain et le yuan chinois, ainsi que les monnaies d'Amérique latine et le peso philippin, étaient initialement basées sur le dollar espagnol et d'autres pièces de 8 reales. Charles IV (11 novembre 1748 - 20 janvier 1819) fut roi d'Espagne du 14 décembre 1788 jusqu'à son abdication le 19 mars 1808. Charles était le deuxième fils de Charles III et de son épouse Maria Amalia de Saxe. Il est né à Portici, alors que son père était roi des Deux-Siciles. Son frère aîné Don Felipe a été écarté des deux trônes comme déficient mental et épileptique. Charles avait hérité d'une grande silhouette et d'une immense force physique de la lignée saxonne de sa mère, petite-fille d'Auguste le Fort. Dans sa jeunesse, il aimait lutter contre les compatriotes les plus forts qu'il pouvait trouver. Beaucoup le considéraient comme intellectuellement lent et plutôt crédule. En 1788, Charles III meurt et Charles IV accède au trône. Même s'il croyait profondément au caractère sacré de sa fonction et gardait l'apparence d'un monarque absolu et puissant, il n'a jamais pris qu'une part passive dans la direction de son propre gouvernement, s'occupant de la chasse. Il laissa les affaires du gouvernement à sa femme et à son premier ministre. En 1793, Maria Louis réussit finalement à évincer le comte de Floridablanca de ses fonctions et le fit remplacer par Pedro Pablo Abarca de Bolea, comte d'Aranda, chef du parti aragonais. Cependant, au lendemain de la guerre contre la France républicaine, le comte d'Aranda, de tendance libérale, fut remplacé par Manuel de Godoy, favori de la reine et prétendument son amant, qui bénéficierait désormais de la faveur durable du roi. Godoy a poursuivi la politique de neutralité d'Aranda envers la France, mais après que l'Espagne a protesté contre l'exécution du roi déchu en 1793, la France a déclaré la guerre à l'Espagne et, en 1795, a forcé Godoy à conclure une alliance et a déclaré la guerre à la Grande-Bretagne. En 1803, après que la variole eut touché sa fille María Luísa, le roi chargea son médecin Francisco Javier de Balmis d'apporter le vaccin aux colonies espagnoles aux frais de l'État. L'Espagne est restée une alliée de la France et a soutenu le blocus continental jusqu'à la victoire navale britannique à Trafalgar. Cependant, après la victoire de Napoléon sur la Prusse en 1807, Godoy ramena de nouveau l'Espagne du côté français. Ces allers-retours dévalorisent la position de Charles en tant qu'allié fiable tandis que le retour à l'alliance française augmente l'impopularité de Godoy et renforce le partido fernandista, les partisans du prince héritier Ferdinand, favorable à une relation étroite avec la Grande-Bretagne. Lorsque le roi Charles apprit que son fils Ferdinand faisait appel à Napoléon contre Godoy, il prit le parti du ministre. Lors du soulèvement populaire d'Aranjuez en 1808, il abdiqua le 19 mars en faveur de son fils pour sauver le ministre fait prisonnier. Ferdinand monta sur le trône sous le nom de Ferdinand VII, mais Napoléon se méfiait de lui, qui comptait alors 100 000 soldats en Espagne. Charles IV trouva refuge en France et devint prisonnier de Napoléon : ce dernier, se faisant passer pour arbitre, convoqua Charles IV et son fils à Bayonne en avril et persuada Charles (qui eut du mal à se retenir d'agresser son fils) de se rétracter. son abdication et son abdication antérieures, le 5 mai 1808, en faveur de Napoléon. |
|
Descrizione -
Español
|
México, Carlos IV. Moneda Colonial de Plata de 8 Reales. ¡Dólar busto español! ¡Esta moneda fue moneda de curso legal en los EE. UU. hasta 1857! Denominación: 8 Reales Lugar de ceca: México (Mo) Referencia: 1807-MoTH, KM-109. Ensayador: Tomás Butrón Miranda y Henrique Buenaventura Azorín (TH) Peso: 26,86 g Diámetro: 40 mm Material: Plata Anverso: Busto de perfil laureado, drapeado y con coraza de Carlos IV con armadura romana a derecha. Leyenda latina: CAROLUS. III. DEI. GRACIAS. Traducción de 1807: "Carlos IIII por la gracia de Dios, 1807" Reverso: Brazos españoles* coronados entre las Columnas de Hércules adornados con el lema PLVS VLTRA. Leyenda: .HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[Monograma de México].8R [EALES] TH[Nombre del Ensayador] Traducción: "Rey de España y de Indias, México [Ceca], 8 reales" . *Detalles sobre las Armas Españolas: armas de Castilla y León, con Granada en base y escudo de Anjou. El dólar español (también conocido como pieza de ocho, real de a ocho o moneda de ocho reales) es una moneda de plata, con un valor de ocho reales, que fue acuñada en el Imperio español después de una reforma monetaria española de 1497. Fue moneda de curso legal en los Estados Unidos hasta que una ley del Congreso de los Estados Unidos suspendió la práctica en 1857. Gracias a su uso generalizado en Europa, América y el Lejano Oriente, se convirtió en la primera moneda mundial a finales del siglo XVIII. Muchas monedas existentes, como el dólar canadiense, el dólar estadounidense y el yuan chino, así como las monedas de América Latina y el peso filipino, se basaron inicialmente en el dólar español y otras monedas de 8 reales. Carlos IV (11 de noviembre de 1748 - 20 de enero de 1819) fue Rey de España desde el 14 de diciembre de 1788 hasta su abdicación el 19 de marzo de 1808. Carlos era el segundo hijo de Carlos III y su esposa María Amalia de Sajonia. Nació en Portici, mientras su padre era rey de las Dos Sicilias. Su hermano mayor, Don Felipe, fue ignorado para los dos tronos por ser retrasado mental y epiléptico. Carlos había heredado una gran constitución y una inmensa fuerza física del linaje sajón de su madre, nieta de Agosto el Fuerte. Cuando era joven le gustaba luchar con los compatriotas más fuertes que podía encontrar. Muchos lo consideraban intelectualmente lento y bastante crédulo. En 1788, Carlos III murió y Carlos IV le sucedió en el trono. Aunque creía profundamente en la santidad de su cargo y mantenía la apariencia de un monarca absoluto y poderoso, nunca tomó más que un papel pasivo en la dirección de su propio gobierno, ocupándose de la caza. Los asuntos de gobierno los dejó a su esposa y a su primer ministro. En 1793, María Luis finalmente logró derrocar al Conde de Floridablanca de su cargo y lo reemplazó por Pedro Pablo Abarca de Bolea, Conde de Aranda, jefe del partido aragonés. Sin embargo, a raíz de la guerra contra la Francia republicana, el conde de Aranda, de tendencia liberal, fue reemplazado por Manuel de Godoy, favorito de la reina y supuestamente su amante, que en adelante disfrutaría del favor duradero del rey. Godoy continuó la política de neutralidad de Aranda hacia Francia, pero después de que España protestó contra la ejecución del rey depuesto en 1793, Francia declaró la guerra a España y en 1795 obligó a Godoy a concluir una alianza y declaró la guerra a Gran Bretaña. En 1803, después de que la viruela afectara a su hija María Luisa, el rey encargó a su médico Francisco Javier de Balmis que llevara la vacuna a las colonias españolas con gastos del Estado. España siguió siendo aliada de Francia y apoyó el bloqueo continental hasta la victoria naval británica en Trafalgar. Sin embargo, después de la victoria de Napoleón sobre Prusia en 1807, Godoy volvió a llevar a España al lado francés. Este ir y venir devaluó la posición de Carlos como aliado confiable, mientras que el regreso a la alianza francesa aumentó la impopularidad de Godoy y fortaleció al partido fernandista, los partidarios del príncipe heredero Fernando, que favorecían una relación estrecha con Gran Bretaña. Cuando al rey Carlos le dijeron que su hijo Fernando estaba apelando a Napoleón contra Godoy, se puso del lado del ministro. Cuando el populacho se levantó en Aranjuez en 1808, abdicó el 19 de marzo en favor de su hijo, para salvar al ministro que había sido hecho prisionero. Fernando subió al trono como Fernando VII, pero Napoleón desconfiaba de él, que en ese momento tenía 100.000 soldados en España. Carlos IV encontró refugio en Francia y se convirtió en prisionero de Napoleón: este último, haciéndose pasar por árbitro, convocó a Carlos IV y a su hijo a Bayona en abril y convenció a Carlos (a quien le resultó difícil contenerse de agredir a su hijo) para que se retractara. su anterior abdicación y abdicación, el 5 de mayo de 1808, a favor de Napoleón. |
|
| Descrizione - |
墨西哥，查理四世。殖民时期 8 雷亚尔银币。西班牙胸围美元！这种货币在 1857 年之前一直是美国的法定货币！ 面额：8 雷亚尔 铸币地点：墨西哥（莫） 参考号：1807-MoTH，KM-109。检验者：Tomas Butron Miranda 和 Henrique Buenaventura Azorin（泰国） 重量：26.86 克 直径：40 毫米 材质：银 正面：查理四世的获奖者半身像，披着披风，身穿胸甲，右侧配有罗马盔甲。拉丁传奇：卡罗勒斯。三．德伊。格拉蒂亚。 1807 年翻译：“蒙上帝恩典，查理三世，1807 年” 背面：赫拉克勒斯之柱之间的西班牙王冠*臂章饰有 PLVS VLTRA 座右铭。图注：.HISPAN[IARUM].ET IND[IARUM].REX.Mo[墨西哥花押字].8R [EALES] TH[检验者姓名] 翻译：“西班牙和印度群岛国王，墨西哥 [铸币]，8 雷亚尔” 。 *有关西班牙纹章的详细信息：卡斯蒂利亚和莱昂的纹章，以格拉纳达为基地，还有安茹的纹章。 西班牙元（也称为 8 片、real de a ocho 或 8 real coin）是一种银币，价值 8 雷亚尔，是 1497 年西班牙货币改革后在西班牙帝国铸造的。它在美国一直是法定货币，直到 1857 年美国国会法案终止了这种做法。通过在欧洲、美洲和远东的广泛使用，它在 18 世纪末成为第一种世界货币。许多现有货币，如加元、美元和人民币，以及拉丁美洲和菲律宾比索的货币最初都是以西班牙元和其他8种雷亚尔硬币为基础的。 查理四世（1748年11月11日 - 1819年1月20日）从1788年12月14日起担任西班牙国王，直至1808年3月19日退位。 查理是查理三世和他的妻子萨克森的玛丽亚·阿玛莉亚的第二个儿子。他出生在波蒂奇，而他的父亲是两西西里国王。他的哥哥唐·费利佩因患有智力障碍和癫痫症而未能获得两个王位。 查理从他母亲——强者奥古斯特的孙女——的撒克逊血统那里继承了高大的体格和巨大的体力。年轻时，他喜欢与他能找到的最强壮的同胞摔跤。许多人认为他智力迟钝且轻信。 1788年，查理三世去世，查理四世继位。尽管他坚信自己职位的神圣性，并保持着一个绝对、强大的君主的形象，但他在自己政府的方向上从来都只是被动地参与，忙于狩猎。他将政府事务留给了他的妻子和总理。 1793年，玛丽亚·路易斯最终成功将佛罗里达布兰卡伯爵赶下台，并由阿拉贡党魁阿兰达伯爵佩德罗·巴勃罗·阿巴尔卡·德博莱亚取代。然而，在对法国共和国的战争之后，倾向自由主义的阿兰达伯爵被曼努埃尔·德·戈多伊取代，他是女王的最爱，据称也是她的情人，从此受到国王的持久青睐。 戈多伊继续阿兰达对法国的中立政策，但在西班牙抗议1793年处决被废黜的国王后，法国向西班牙宣战，并于1795年迫使戈多伊结盟并向英国宣战。 1803 年，天花感染了他的女儿玛利亚·路易莎 (María Luísa)，国王委托他的医生弗朗西斯科·哈维尔·德·巴尔米斯 (Francisco Javier de Balmis) 用国家费用将疫苗带到西班牙殖民地。 西班牙仍然是法国的盟友，并支持大陆封锁，直到英国海军在特拉法加取得胜利。然而，1807年拿破仑战胜普鲁士后，戈多伊再次将西班牙拉回到法国一边。这种来回转变削弱了查理作为值得信赖盟友的地位，而回归法国联盟则增加了戈多伊的不受欢迎程度，并加强了斐迪南王储的支持者费尔南多党，后者主张与英国建立密切关系。 当查理国王得知他的儿子费迪南德向拿破仑上诉反对戈多伊时，他站在了大臣一边。 1808 年阿兰胡埃斯民众起义时，他于 3 月 19 日退位，让位给他的儿子，以拯救被俘的部长。斐迪南继位为斐迪南七世，但遭到当时在西班牙拥有10万士兵的拿破仑的不信任。 查理四世在法国避难，并成为拿破仑的俘虏：拿破仑冒充仲裁者，于四月将查理四世和他的儿子传唤到巴约讷，并哄骗查理四世（他发现很难克制自己不攻击儿子）撤回他早先退位并于 1808 年 5 月 5 日退位给拿破仑。 |
